Browsing: Драматический
Листопадові дзвони Того сірого листопадового ранку я вперше відчула, що тиша може бути гучнішою за крик. Дзвони в нашій церкві…
Я заметил её уходы — и перестал закрывать глаза В конце марта вечера ещё прохладные, но в воздухе уже чувствуется…
Как я увидела его в дверях Поздней весной, в четверг, сразу после девяти утра, наш банк в центре Москвы жил…
Ночная тишина в конце ноября Было далеко за два ночи, когда больница «Набережная» окончательно проваливалась в сон. В такие часы…
Червневий вечір і двадцять сходинок Я досі чую той звук — як блискавка клацає в голові, коли розумієш: усе, що…
Таксист час від часу зиркав на мене в дзеркало: речмішок на колінах, форма, щетина, втома, що не ховалася навіть у…
Часть 1. Субботний “идеальный” завтрак Это было серое субботнее утро конца октября — то самое, когда в Подмосковье уже пахнет…
Два імені — одна межа Мене звати Меланія, але всі, хто знає мене з п’яти років, кличуть Мелею, і ці…
Я и представить не могла, что выпуск племянника из учебного центра морской пехоты станет тем ударом, который расколет стеклянный домик,…
Каштани, випадкове знайомство і моя впевненість, що я «ще не готова» Навесні Київ завжди здається легшим: каштани тягнуть зелені свічки…

