Browsing: Leben
Наприкінці листопада, у сирий п’ятничний вечір, я вперше за одинадцять років повернулася до Черкас не за спогадами і не за…
Пізнього листопадового дня, коли сутінки приходять раніше, ніж встигаєш відчути спокій, я разом із шестирічною Рутею доїхала до батьківського будинку…
Травневого суботнього ранку Данило Коваль сидів на кухні своєї невеликої житомирської квартири й дивився на газету, не дуже вчитуючись у…
Когда в начале декабря я сидела в палатке обогрева на зимней благотворительной акции в Киеве, мне казалось, что хуже уже…
Меня зовут Елена. Мне шестьдесят семь, и ещё совсем недавно я думала, что самое страшное в старости — это одиночество.…
Наприкінці лютого, коли київський ранок ще пахне холодом, а вікна висоток тільки починають ловити перше золоте світло, Назар Хрестов повернувся…
Олена Мороз ніколи не була жінкою, яка діє зопалу. Вона проєктувала великі простори, бачила слабкі місця конструкцій ще до того,…
Пізнього листопадового дня, за кілька годин після похорону батька, я повернулася до свого львівського будинку в чорній сукні й почула…
В тот вечер я думал, что потерял дочь навсегда. А через двое суток держал в руках записку, которая возвращала ее…
Зрада привела мене до справжньої родини Відверто кажучи, найдовші дороги в житті починаються не на вокзалі й не на пероні.…