Browsing: Leben
Від перших холодних п’ятниць вересня і до вогких листопадових вечорів моє життя йшло за одним і тим самим колом: школа,…
Того холодного березневого дня я втратила не лише батька, а й останню ілюзію про власну родину. Поки в полтавській церкві…
Тієї осені мені здавалося, що наше життя давно вклалося в надійний, зрозумілий ритм. Ми жили у Вишневому під Києвом, у…
Київський вересень пахнув мокрим асфальтом, сирими під’їздами й втомою, яка осідає в тілі після безсонних ночей. Я жила біля озера…
Я була певна, що найщасливіший день мого життя запам’ятається мені запахом осіннього винограду, тремтінням рук біля вівтаря і тим, як…
Иногда правда не исчезает, даже если о ней годами боятся говорить вслух. Она лежит в пыли старого дома, прячется в…
Наприкінці серпня, теплим одеським вечором, море за панорамними вікнами мого ресторану було майже чорним, а хвилі тихо билися об набережну,…
В тёплое майское воскресенье я думала, что иду в храм ради радости: крестили моего внука Егора. Я сама договорилась с…
Тієї листопадової вівторкової ночі я прокинулася не від шуму за вікном і не від звичного лікарняного безсоння, яке тягнеться за…
Серпневе надвечір’я в передмісті Києва мало бути звичайним. Парк «Сосновий» дихав теплом, дитячим сміхом і лінивим спокоєм, який обіцяє мирний…